Перфекціонізм – особливість особистості що призводить до того, що людина прагне досконалості.
Це люди, які доводять все до пуття, а оточення до істерики.
У 1991 році Пол Х'юїтт і Гордон Флетт створили багатовимірну шкалу перфекціонізму.
Канадські дослідники висунули альтернативне уявлення про структуру перфекціонізму, що включає 4 параметри:
1. Я-адресований перфекціонізм - "широкий особистісний стиль, в якому співіснують афективні, поведінкові та мотиваційні компоненти" (1990). Включає виснажливо високі стандарти, постійне самооцінювання та цензурування власної поведінки, а також мотив прагнення до досконалості, що варіює за інтенсивністю у різних людей.
2. Перфекціонізм, адресований іншим людям, – «переконання і очікування щодо здібностей інших» (1990). Цей вид перфекціонізму передбачає нереалістичні стандарти для значних людей з близького оточення, очікування людської досконалості та постійне оцінювання інших. Як вважають автори, він породжує часті звинувачення на адресу інших людей, дефіцит довіри та почуття ворожості до людей.
3. Перфекціонізм, адресований до світу загалом, – «переконаність у цьому, що у світі має бути точно, акуратно, правильно, причому всі людські та загальносвітові проблеми мають отримувати правильне і своєчасне рішення» (1990).
4. Соціально пропонований перфекціонізм «відбиває потреба відповідати стандартам і очікуванням інших» [39]. Цей параметр перфекціонізму відображає суб'єктивне переконання в тому, що інші люди нереалістичні у своїх очікуваннях, схильні дуже суворо оцінювати та чинити тиск на індивіда з метою змусити бути досконалим.
У 1908 року Роберт Йеркс і Джон Додсон вивели закон, у якому говориться, що досягнення мети потрібен середній рівень мотивації.
Перфекціонізм можна розділити на адаптивний (здоровий) та дезадаптивний (невротичний).
За здорової форми перфекціоніст бачить різницю між ідеалом і реальністю. Він прагне досконалості наскільки він здатний. Не стрибає вище за голову.
Умовно можна виділити 5 пунктів для досягнення мети: бажана мета (прагнення до досконалості або зміни світу), складність досягнення, ресурси, час і можливості.
При невротичному перфекціонізмі людина ставить нереалістичні цілі, і може тверезо оцінити інші 5 пунктів.